Щорічно 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці, який збігається зі Всесвітнім днем охорони праці.

День охорони праці затверджено указом Президента України від 18.08.2006 р. №685/2006. Згідно з документом, День охорони праці в Україні запроваджено з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням в Україні.

В умовах повномасштабної війни питання охорони праці набувають особливого значення. Проблеми тіньової економіки, незадекларованої праці, виробничого травматизму завдають великої шкоди обороноздатності країни та економіці. Недостатньо говорити про необхідність зниження рівня незадекларованої праці та травматизму на виробництві. Це постійна робота, яка ні коли не повинна припинятися. Важливо донести це до всіх, хто відповідає за життя і здоров’я працівників, і День охорони праці – це гарна нагода для цього.

Щороку Міжнародна Організація Праці визначає тему (девіз) Всесвітнього дня охорони праці, і цю ініціативу підтримує Україна.

Цього року Всесвітній день охорони праці присвячений темі «Революційні підходи до безпеки та гігієни праці: роль штучного інтелекту та цифровізації на робочих місцях».

У сучасному світі безпека та гігієна праці переживають справжню революцію. Завдяки цифровим технологіям та розвитку штучного інтелекту, ми маємо унікальні можливості для підвищення безпеки працюючих, попередження нещасних випадків та створення більше здорового робочого середовища. Роль цифровізації на робочих місцях змінює підхід до управління ризиками. Використання сенсорів і пристроїв IoT допомагає в реальному часі моніторити умови праці: рівень шуму, вібрації, запиленість, шкідливі гази, температуру.

Спеціалізовані програмні платформи аналізують великі обсяги даних для прогнозування небезпечних факторів на робочих місцях. Цифрові тренінги та віртуальна реальність (VR) забезпечують безпечне навчання працівників без ризику для здоров’я.

Штучний інтелект у сфері безпеки праці відкриває нові можливості – запобігання інцидентів через аналіз даних.

 З усього вище перерахованого, завдяки новим технологіям, ми отримаємо:

— зниження травматизму та професійних захворювань

— підвищення продуктивності праці

— скорочення витрат на страхування

— підвищення корпоративної відповідальності

Звичайно, для впровадження на виробництві цих функцій потрібні нові знання і навички, надійність технологій і резервні рішення. Безпечне майбутнє на виробництві разом з технологіями, а технології зобов’язані стати основою безпеки виробництва. Необхідний розумний та естетичний підхід до їх впровадження і звичайно безперервне вдосконалення культури безпеки.

Але повернемося до реалій нашого життя, до нашої дійсності.

Вугільна промисловість в Україні залишається однією з найбільш травмонебезпечних галузей. За даними Держпраці, у 2024 р. у вугільній галузі сталося 275 нещасних випадків, з яких 18 були смертельними. Це на 64 та 3 випадки менше відповідно, ніж у 2023 р. Та варто врахувати, що багато шахт припинили роботу через бойові дії. Тож немає підстав вважати, що рівень виробничого травматизму зменшився.

Як свідчить статистика, 70% аварій і нещасних випадків на виробництві в Україні відбувається з організаційних причин. Це недотримання елементарних правил безпеки працюючих на робочих місцях, що призводить до їхнього травмування, зокрема й смертельного. Питання виробничого травматизму було, є і буде завжди актуальним у процесі трудової діяльності. Існують певні чинники, які заважають ефективно протистояти травматизму у вугільній промисловості.

Безпека на виробництві складається з двох складових. Основа – це система правил: стандарти, інструкції, засоби захисту, система аналізу ризиків та інші. Але жодні стандарти працювати не будуть, якщо не змінити установки та поведінку людей. Якщо не сформувати культуру безпеки, то горезвісний людський фактор буде причиною всіх травм і більшості пригод.

Працівник не усвідомлює належним чином свою особисту відповідальність за збереження власного життя. Є таке поняття – менталітет (це реальний стиль, характер, спосіб мислення – притаманний певному соціуму – соціальній групі). Менталітет відіграє негативну роль у виробничому травматизмі. Закладене в менталітеті шахтарів «авось» провокує їх на ризиковані дії та вчинки. Через виробничий ризик відбувається 63% усіх травм. У третині випадків травми були наслідком недооцінки особистої небезпеки. Часто наражають себе на ризик молоді гірники, які не володіли необхідними практичними навичками та професійними знаннями. Ризикують шахтарі й передпенсійного віку, у яких почуття небезпеки притупляється. 

Основні причини нещасних випадків на виробництві:

— порушення трудової та виробничої дисципліни;

— незадовільна організація виробничих робіт;

— порушення технологічних процесів;

— порушення інструкцій з охорони праці;

— порушення вимог безпеки під час експлуатації машин, механізмів, устаткування.

Охорона праці для вугільних підприємств – надзвичайно важливий чинник. Тому створення та гарантії безпечних умов праці – є одним із напрямків діяльності ДТЕК Енерго.

Пріоритети інвестицій в галузі охорони праці та промислової безпеки залишаються незмінними:

— створення безпечних умов праці на робочих місцях;

— забезпечення працюючих ефективними засобами індивідуального захисту;

— навчання та підвищення рівня знань персоналу з питань безпеки праці;

— медичне забезпечення персоналу.

Нині ключовим напрямом є розвиток культури безпеки виробництва всього виробничого персоналу. Кожен працівник першим відповідає за своє життя та здоров’я. Тому в сфері охорони праці діють кардинальні правила: порушники несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення.